Прославлення Христа в колядках

DSC04551 (Копировать)Різдво! Солодке свято… солодке від куті з медом, від цукерок, які висять на ялинці, від мандарин, які купуються лише взимку… солодко від самого свята! З дитинства люблю Різдво! Вікна прикрашаються сніжинками, іграшки та гірлянди вбирають лісову красуню у святкове вбрання, строгий піст Навечір’я Різдва Христового невимушено підсолоджує чекання святкової вечірні, після якої вже співають веселих колядок і радісно йдуть додому смакувати солодкою кутею…

А колядують всюди, кожна домівка славить маленького Ісусика, лапатий сніг притрусив все довкола, дітвора невтомно бігає від хати до хати, на вулицях гамір і з нетерпінням чекаєш до себе на гостину всіх охочих поспівати веселих колядок!

Вже кілька років підряд у нас в  Свято-Катеринівському храмі м. Здолбунів, прихожани збираються у групки, репетирують колядки і вирушають зі славним співом різдвяних пісень славити і вихваляти Новонародженного Христа. Теплий одяг, гарний настрій, тернові хустинки у жінок, Боже благословіння – головні атрибути наших колядників. З обідньої пори і до пізнього вечора ми обходимо будинки і квартири, прославляючи чудесну подію – народження Спасителя світу. До вечора голос рипить як сніг під ногами, ніжки гудуть як джмелі у вишневім саду, але ось і диво – душа від того радіє … От спробуйте хоча б один Новий рік зустріти у храмі на службі і вже наступного року не зможете по-іншому; спробуйте хоч один раз піти пішим хресним ходом до Почаєва і вже не витримаєте бути вдома, коли паломники серед ночі збираються на молебінь. Так і тут… спробуйте хоч один раз не сидіти за пишним різдвяним столом, а у дружньому колі серед будь-якої погоди ходити по місту і приносити радісну звістку для людей, що народився Христос! А погода справді буває різною: так, минулого року нас рясно поливав дощик, втомлювалися ще й від того, що парасольку треба було відкривати і закривати кожен раз як підходили до наступної домівки. А цього року вже морозець щипав щічки і прикрашав всіх рум’янцем. Гарними словами колядники починають вітання:

«Коляд, коляд, коляда!

Холод взимку не біда.

Двері швидше відчиніть,

Нас до себе запустіть!»

Безмірно вдячні всім тим, хто чекав  і радо зустрічав колядників, хто пригощав чаєм і солодкою випічкою, хто підспівував і запрошував на наступний рік. А ще дякуємо і самим колядникам, які не пошкодували свого часу, голосу, які залишили свої сім’ї і вирушили віншувати ту незбагненну подію – народження самого Бога від Пречистої Діви Марії.

Скільки вражень і позитивних емоцій вже залишено на цілий рік, до наступних коляд – стільки ж хорошого настрою віддано  всім тим, хто відчиняв двері і чекав колядників. Скільки будинків – стільки й сімей, а там і стільки історій: хтось чув спів колядок востаннє у земному житті; хтось зустрічав нас із маленьким дитятком на руках, журившись минулого року, що немає внучат; когось із колядників наступного року вже не буде з нами; а ось і молоде подружжя відчиняє двері… Всім лунають лише найкращі побажання: щоб рік новий був Богом благословенний, щоб у доброму здоров’ї дочекатися наступних різдвяних свят, щоб кожна родина жила у мирі та злагоді, і мир був у всьому світі, щоб не було війни і даремних смертей, у сім’ях лунав дитячий сміх, щоб дітки були здорові і слухняні, чоловіки і жінки були вірними у подружжі і піклувалися один про одного та про своїх стареньких!

Три празники, які приходять до нас в гості у січні, промайнуть дуже швидко. Та хотілося б щоб різдвяна радість перебувала з нами цілий рік. І поки в думках крутяться слова колядок, а у серцях лунають їх мелодії, будемо просити Бога щоб душеньки у людей були добрими і чистими, щоб Христос «простив наші согрішення, дарував нам обновлення в день Свого Різдва»… А доки «йдуть» святки, то Ти, Ісусе, ще поспи, Маленький… «Спи, Дитятко, спи»…

Катерина Каленюк

DSC04546 (Копировать)

DSC04553 (Копировать)

(461)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *