Паломництво учнів недільної школи |

Паломницьких поїздок учні нашої недільної школи завжди чекають з великим нетерпінням. Паломництво – це відмінне підживлення для наших духовних ресурсів, адже можна побачити і почути безліч прикладів і підказок проте, як потрібно жити християнам.Паломництво, в основному, це довгий шлях у невідоме місце, куди відправляються з молитвою таочікуванням чуда. Повертатися не хочеться. У якому б місці не був –тут благодать, тут Бог і нічого не заважає й не відволікає від молитви. Для наспаломництво – це дар Божий! З такими почуттями 30 жовтня діти недільної школи, що діє при Свято-Катеринівському храмі м.Здолбунів, здійснили паломницьку поїздку по монастирям Рівненщини. Перед тим, як вирушити у дорогу отець Олександр звершив молебень, після чого окропив паломників святою водою. Першу зупинку зробили у Корці, біля стін Свято-Троїцького жіночого монастиря. Матушка Саватія розповіла діткам про історію монастиря, його святині, провела по території. Головною святинею Корецької обителі є ікона Божої Матері «Споручниця грішних», до якої всі приклалися, поставили свічечки та помолилися за здоров’я рідних і близьких, за мир і спокій в країні. Матушка показала нам ікону Собору Києво-Печерських угодників, яка обновилася, а у спеціальному ковчежці зберігаються частки мощей Києво -Печерськихугодників , частка мощей в іконі преподобного Іова Почаївського . На території монастиря ми побачили могилу Анни Андро, дівоче прізвище Олєніна. За переказами, це перша наречена російського поета Олександра Пушкіна. “Я вас любил…”, “Что в имени тебе моем”, “Не пой, красавица, при мне” – ці вірші 29-річний Пушкін присвятив саме їй. У свої останні роки жінка вела набожне життя і була покровителькою храму. Опікувалася монастирським сирітським притулком. Також матушка Саватія провела нас до прикраси монастирського двору — пасіки. Вона нагадує православне село-приход, адже вулики тут у вигляді храму. Бджілки, як і монахині, трудяться у славу Божу, з воску роблять свічки. Далі ми відвідали Свято – Успенський чоловічий монастир, який розкинувся на мальовничих пагорбах в околиці колишніх лісів і гаїв недалеко від Гощі. Цей монастир у Гощанському районі має свою цікаву історію і свої святині, головна із них – живоносне джерело.Люди з віроюприймали цей цілющий Божий дар – криничну воду, і багато хто з нихотримував оздоровлення в фізичних недугах. У святій обителі гостинно приймав ігумен монастиря Тихон. Отець Тихон провів екскурсію по території обителі, розповівши про минуле та сьогодення монастиря. Окрім живоносного джерела, у монастирі є не менше двохсот мощів Божих угодників – що не ікона, то з мощами, а ще вони зберігаються в окремих мощовиках. Наші учні в подяку за гостинність заспівали псалму. Тут ми також купили іконки, святе масло, воду, книжечки, вмилися у джерелі, а найвідважніші помочили ніжки. Маючи віру в душі і любов у серці, сюди можна приїздити вклонитися Господу Богу й попросити для себе милості на оздоровлення. Ще однією визначною пам’яткою Гощі є Свято-Покровський жіночий монастир. На території монастиря крім нових будівель знаходитьсястара Михайлівська церква, збудована у 1639 р. Нас зустріла матушка Алексія. Від неї ми почули цікаву розповідь про святиню храму чудотворну ікону Божої Матері «Состраданіє», про чудесні зцілення, які люди отримали від неї. Ще матушка розповіла дітям багато повчальних історій, наставляючи їх на послух, любов до ближнього. Діти приклонилися до ікон, отець Олександр помазав всіх святим маслом чудотворної ікони Божої Матері «Состраданіє». А далі матушка Алексія показала затишні келії, в яких живуть монахині. Особливе захоплення викликала у дітей просфорня. Нам показали як випікають просфори, чим ставлять печатки. І саме головне – нас пригостили гарячими, щойно з печі просторами. Тут, у просфорні, з почуттям великої вдячності за теплий прийом діти також заспівали псалму. Збагатившись духовно, юні паломники згадуючи радісні зустрічі, щасливими повернулись додому. І покладають надію, що їм ще не одноразово доведеться відвідати ті святі місця, де благодать Божа веде людей до спасіння і життя вічного.

Оксана Ростиславівна Синицька

вчитель Недільної школи з художньої творчості

Фотографії: