По благословінню митрополита Рівненського та Острозького Варфоломія з 5 по 9 грудня 2015 року у Свято-Катеринівському храмі м. Здолбунів перебувала велика святиня Православної Церкви – чудотворна ікона Божої Матері «Життєподательниця». Ця ікона є головною святинею Свято-Троїцького чоловічого монастиря с. Межиріч Острозького району. Ікона була написана ще у 14 ст. і подарована Вселенським Патріархом князю Острозькому у знак подяки та благословення за вірність, великі турботи та охорону святого православ’я. До початку XVII ст. ікона належала роду князів Острозьких і передавалась ними у спадок з покоління в покоління. Вже сотні років «Житєподательниця» зцілює людей, про що свідчать відгуки вірян, записи монастиря та численні вотиви (знаки подяки, прикріплені до зворотньої сторони ікони). Саме тому і прибула ця святиня до м. Здолбунова у дні шанування покровительки нашого святого храму св.вмч. Катерини, адже тоді ще більша кількість людей та паломників зможуть принести свої посилені молитви до Божої Матері в образі «Життєподательниця».
Велика кількість людей та духовенство району зустрічали ікону при в’їзді у місто і хресною ходою вона була перенесена до Свято-Катеринівського храму. Щира молитва лунала до Небесної Цариці: молились за віру православну, за єдність у Церкві Христовій, за мир у країні, любов поміж людьми, просили благословіння нашому місту і всім людям. На колінах та з сльозами на очах зустрічали Божу Матір не лише ті віряни, які йшли хресною ходою, а й ті, які побачили її на вулицях міста, які чекали її біля свого будинку чи святого храму. Не можливо описати те, на скільки величною є ця подія для нашого міста – хоругви здіймаються до неба, коштовні ризи, що прикрашають ікону вражають своєю красою, Богородиця ніби сама крокує вулицями міста і покриває його Своїм омофором. Вже підходячи до церкви, помітили як розвіялись сірі хмари, що оповили небо того дня, і сонечко блиснуло на нашу грішну землю. Чи не Сама Діва Богородиця посміхнулася до нас із небес, благословляючи всіх, хто з вірою приходить до неї?
Кожного дня, вранці та вечері, ми збирались на посилену молитву до церкви. Акафістний спів проймав до глибини душі, слова молитв бриніли наче струни, піснеспіви переповнювали серця любов’ю. Саме такою і є Вона – Матір Господа нашого! Вона – Любов, бо подарувала світу найсокровенніше, що у Неї було; Вона – Смирення, бо терпляче переносила всі страждання Свого Сина; Вона – Мудрість, бо навчає і наставляє кожного з нас; Вона – Мати, бо щиро молиться за всіх дочок і синів перед Престолом Всевишнього… З вірою та надією люди почерпали святу воду і помазувались освяченим маслом (єлеєм) з лампадки перед святим образом. З вірою та надією на Пресвяту Богородицю зверталися всі, хто прибував до храму. Простими і щирими словами ми просили Її за своїх діток та батьків, за єдність у Церкві Православній, за мир і злагоду поміж всіма людьми, за любов у серцях, просили допомоги і заступництва.
Чудотворний образ Богородиці «Життєподательниці» зустрічали стоячи на колінах, так само і прощались з нею. Священники благословили іконою всі сторони, роздали присутнім вінок, що прикрашав святиню і вона успішно повернулась до своєї обителі – Свято-Троїцького Межиріцького монастиря.
Хочеться сказати слова подяки владиці Варфоломію, наміснику монастиря архімандриту Феодору, ієродиякону Давиду, послушнику Нікіті, всій братії та послушникам обителі, духовенству, хористам та мирянам, міській владі та правоохоронним органам, які розділили з нами святковий час перебування чудотворної ікони у Свято-Катеринівському храмі. Окремі слова подяки Вам, о. Олександр, за щирі старання перед паствою, за організацію цієї події, за Ваші щирі молитви і переживання. Всім хочеться побажати заступництва Пресвятої Богородиці, Її материнської любові та душевного спокою. І на останок сказати такі слова:
Горять серця немов лампадки в храмі,
Церковний дзвін бринить з усіх усюд,
На службі кожен відчуває: «Божа Матір з нами»!
Так щиро молиться за грішний люд.
Щодня ми серце раним Їй гріхами,
Бо розпинаємо ЇЇ Святе Дитя,
А Пресвята Своїми молитвами
Благословляє нас і все наше життя.
Дивлюсь на образ – спокійний погляд, ласка невимовна…
Й моя душа жевріє, наче свічкою горить…
Вона любов’ю напуває її сповна,
Бо Матері за кожного серце болить…
Прокиньсь душа, в молитві звеселися,
Забудь життя в гріхах і страсті подолай.
За тебе перед Богом просить Сама Цариця,
Ти лиш на Неї щиро уповай.
Святою материнською любов’ю
Прийме тебе, почує і навчить,
Все випросить у Бога срібною сльозою
І, головне, по молитвах ЇЇ Господь тебе простить!
Катерина Каленюк
(177)
Пресвята Богородиця,спаси нас!Дуже велика радість наповнювала моє серце і серця багатьох прихожан Свято-Катеринівського храму за те що,завдяки Вашим клопотанням о.Олександр, у нас була можливість помолитися і висловити свої сердечні прохання до чудотворної ікони Божої Матері«Життєподательниця». Спаси Вас Господи о.Олександр і Вашу родину за те,що піклуєтеся про свою паству!