Хресний хід в Почаїв +відео

По благословінню Високопреосвященнійшого Варфоломія, митрополита Рівненського і Острозького, від Свято- Катеринівського храму м.Здолбунів, з 29 по 31 липня проходив піший хресний хід до Свято-Успенської Почаївської лаври. Паломництво було приурочено вшануванню Почаївської ікони Божої Матері, святкуванню 1000-ліття успіння Святого рівноапостольного князя Володимира.

Роки минають швидко, ось уже вп’яте Господь сподобив пережити три дні торжества, тієї Пасхальної радості,яка залишається у душах кожного з паломників назавжди, вселяє в серця любов до ближніх, віру й надію на милосердя Боже.

Як і завжди наш хресний хід розпочався з молитви, о. Олександр окропив усіх святою водичкою, настановив бути сильними, постійно перебувати у молитві й не піддаватися спокусам, яких у хресному ході завжди багато. Під спів тропаря «Спаси Господи люди Твоя…» покидаємо рідний храм, від звуку дзвонів мороз по тілі, а в душі панує радість і спокій, що Бог подарував можливість і цього року прийняти участь у пішому паломництві. Дорогою постійно відвідували православні храми, тривала безперестанна молитва: піснеспіви, акафісти, при читанні псалтиря молилися про мир у нашій Українській державі, за здоров’я воїнів, імена яких постійно поповнювалися на нашому шляху.

Не можна не згадати погоди, яка була подарована Богом. При виході зі Здолбунова на небі з’явилася веселка, як знак присутності й покрову Богородиці. Усі три дні Господь посилав нам вітерець, дрібний дощик, хмаринки, які закривали сонце у найспекотніші періоди дня. Завдяки хорошим погоднім умовам ми з легкістю дійшли до міста Дубно, а потім до с.Онишківці й до Почаївської лаври.

Перший день нашого паломництва є найважчим, треба подолати відстань майже в 50 км.  На шляху відпочивали у Різдво-Богородичному храмі смт.Варковичі. Пізно увечері дійшли до м.Дубно.

Після ночівлі у Різдво-Богородичному храмі м.Дубно, на другий день, усі мали змогу помолитися за  Божественною Літургією. З новими фізичними й духовними силами вирушили ми до скита Святої Праведної Анни.

Під покровительством Пресвятої Богородиці ми щасливо дійшли до села Онишківці, де нас тепло зустрічали сестри обителі. Омивання у живоносному джерелі надало нових сил й рано ми вирушили у останній день нашого паломництва. Те, що відчуваєш дорогою неможливо описати, потрібно хоча б раз відчути, щоб сотні разів згадувати, розповідати й мріяти повернутися назад, спробувати ще раз. Кожен йде зі своїми скорботами, гріхами, йде до рідної Матінки-Богородиці, несучи свій Хрест.

Більше ста кілометрів позаду і ось видніються золоті купола святої лаври.  Падаючи на коліна перед ворітьми, з очей ллються нестримні потоки сліз радості, вдячності Господу й Пресвятій Богородиці за подаровані сили й змогу дійти до великої святині, задуматися над своїм життям, покаятися, ще раз відчути себе дітками Божої Матері. Варто зазначити, що кількість наших паломників постійно збільшувалася, особливо другого дня. В Лавру цього року дійшло понад 250 паломників. Кожен проходив в міру своїх можливостей, адже навіть декілька кроків буде зараховано як жертва Богу.

Хочеться подякувати насамперед о.Олександру, який 3 дні був для усіх нас рідним татом, за його турботу по відношенню до кожного, за організацію цього свята душі, якого з нетерпінням усі чекають цілий рік. Не можна не подякувати всім, хто приймав і зустрічав нас. Також подяка усім нашим таким вже дорогим і рідним паломникам  за спільні молитви, за ці 3 дні усі ми стали однією великою сім’єю.

Для мене хресний хід – це свято з свят, якого чекаєш з нетерпінням як Пасхи, свято духовного торжества, час покаяння і спасіння своєї душі. Вірю, що всі ми якомога довше зберігатимемо у душах скарби, здобуті у хресному ході, у мирі доживемо до наступного року й знову сподобимося пройти спасителькою дорогою покаяння. Спаси Господи усіх!

Слава Богу за все!

паломниця ІРИНА

Відгуки паломників:

Враження від паломництва завжди яскраві, не важливо вперше ви йдете чи уже вдесяте. Неймовірна кількість людей, подій дають привід задуматися над сенсом життя; побачити недоліки в собі. Враження від попереднього разу були різні, мені дуже хотілося піти ще раз. Першого разу мені було дуже важко фізично, але, як мені здавалося, я отримала духовну користь. Від другого разу я не пам’ятала нічого важкого і поганого. Хочеться дійти, але насамперед отримати користь духовну, і жертва це чи ні, не знаю, як назвати. Повертаючись додому, християни, які пройшли цей шлях разом, ще довго відчувають між собою глибокий духовний зв’язок. Велика вдячність о. Олександру за гарну організацію… та його родині за опіку над кожним паломником. Благослови Вас усіх Господь!

 ТЕТЯНА ДЕМЧУК м.Ківерці

Хресний хід – це те, що згуртовує всіх для спільної молитви і покаяння, змушує задуматись над своїм життям, своїми вчинками. Завдяки о. Олександру кожен паломник може на декілька днів відволіктись від мирської суєти і повністю віддатися молитві Богу. Дуже приємно, що кожного року все більше і більше є бажаючих прийти на поклоніння Божій Матінці, дуже багато молоді. І з кожним роком все більше відчувається та сила спільної молитви. Ідучи вже п’ятий рік мене не покидає бажання йти і в наступний раз, і ще через рік, аби тільки відчувалось заступництво Божої Матері. Те відчуття, коли стоїш на колінах перед воротами святої Лаври просто не передати словами. Сльози радості і покаяння самі котяться з очей. І скільки Бог мені буде давати сили йти, я завжди буду проходити той нелегкий шлях до цієї святої обителі, щоб ще раз попросити прощення і заступництво Божої Матері!

 ОЛЬГА  КОНДРАТЮК м.Ківерці

Слава Богу за те,що є такі Хресні ходи.

Хресний хід – це не прогулянка, і навіть не турпохід,це дорога покаяння,смирення,молитви.. кожного разу коли йдеш,розумієш наскільки близько біля тебе Господь і Матір Божа, як їхня сила веде тебе. В цій нелегкій дорозі люди укріпляються у вірі,не даремно з кожним роком кількість людей все збільшується. Кожен йде зі своїми проханнями, скорботами,звертаючись на цьому шляху до Господа, Пресвятої Богородиці і всіх святих, молитва невпинна возноситься до небес. Всі відчуття і емоції просто неможливо передати.

Я йшла і плакала від болі в ногах,але зрозумівши наскільки мізерною є моя біль в порівнянні з тяжким стражданням Ісуса Христа на шляху до Голгофи… я заспокоювалась і йшла далі з повним сподіванням на милість Божу. І так пройшовши тяжку дорогу, з відчуттям глибокої віри,радості ми завершила нашу подорож. Коли прийшовши до лаври, ми впали на коліна і плакали….. це були сльози покаяння, сльози радості, а найголовніше сльози перемоги над дияволом…

 ГОРЕЙКО ВІКТОРІЯ м.Ківерці

Впервые в жизни я приняла участие в крестном ходе! Поражена простотой и молитвою людей. Очень радостно, что наши православные люди  любвеобильные, богобоязненные, заботяться друг о друге! Я увидела у них доброту, сердечную молитву,которая шла из души, заботливость, страх Божией с которым все молились Божией Матери и всем святым. Но больше всего был душевный трепет когда мы пришли в Почаев. Божья Матерь приняла нас не видимо, так как своих детей, мы это всё ощутили. Было радостно на душе, и хотелось молиться с большой ревностью со слезами на глазах. Этот Кресный ход в Почаев останется в моей душе на всю мою оставшуюся жизнь. Это было не забываемо! По молитвах Божией Матери и молитвах преподобных  Иова и Амфилохия мы ощутили невидимую благодать. И я надеюсь что по милости Божией этот Крестный ход будет не последний в моей жизни.! Я очень благодарна священникам о. Александру о. Андрею за то, что они возглавили наш Креснтый ход, за их  заботу и терпение к нам. Их святыми  молитвами Господь просветил наши сердца. Низкий поклон вам  отцы, помоги вам Господи! С любовью о Господе! Многая всем и благая лета! 

 паломница ИРИНА г.Одесса

ФОТОГРАФІЇ:

Молебень путєшествующім у Свято-Катеринівському храмі

 Хода вулицями м.Здолбунова

Вихід від Свято-Тетянинського храму м.Здолбунів

Веселка

Обхід навколо Хресто-Воздвиженського храму с.Богдашів

Загальне фото паломників біля Успенського храму с.Глинськ

По дорозі у смт.Варковичі

За водосвятним молебнем у Різдво-Богородичному храмі смт.Варковичі

Відпочинок паломників  у Різдво-Богородичному храмі смт.Варковичі

Перепочинок неподалік смт.Мирогоща

Перепочинок неподалік смт.Мирогоща

Хід паломників у с.Рачин

Паломники крокують до м.Дубно

За Божественною літургією у  Різдво-Богородичному храмі м.Дубно-Страклів

Великий вхід…

Зупинка паломників у Свято-Покровському храмі с.Підлужжя

За молебнем у Свято-Покровському храмі с.Підлужжя

Паломники крокують до с.Птича

Вихід від Свято-Успенського храму с.Птича

Паломники крокують у с.Стовпець

По дорозі у с.Онишківці

За мить до джерела Святої праведної Анни

Сестри скита Святої праведної Анни готуються до зустрічі паломників

Фото на пам’ять біля джерела Святої праведної Анни

В напрямку до с.Вірля

Хрест на місці маєтку Анни Гойської

У напрямку до с.Савчиці

Паломники у храмі Святих благовірних князів Бориса і Гліба с.Савчиці

Паломники уже в Почаєві

Паломники піднімаються до святих врат Почаївської лаври

Загальне фото усіх паломників біля Свято-Троїцького собору Почаївської лаври

 БІЛЬШЕ ФОТОГРАФІЙ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ У НАШІЙ ФОТОГАЛЕРЕЇ:

aikatepina.com

(2668)