Хресний хід на велосипедах

DSC05355 (Копировать)З 29 червня по 1 липня від Свято-Катеринівського храму м.Здолбунів тривав Хресний хід на велосипедах. Велопробіг був приурочений з нагоди 1000-тя успіння Святого Рівноапостольного князя Володимира. Маршрутом Хресного ходу було передбачено відвідання монастирів Рівненської і Тернопільської єпархій. Завданням духовного заходу було бажання посилено помолитися біля великих святинь з проханням, щоб Господь послав на нашу багатостраждальну Українську землю довгоочікуваний мир і спокій. Своє завдання паломники виконали.Учасниками велопробігу впродовж трьох днів була подолена відстань  понад 200 км. За цей час паломники відвідали Джерело Святителя і Чудотворця Миколая, що у с.Гільча. На Святому джерелі був звершений молебень і акафіст до Святителя Миколая. Далі маршрут пролягав через с.Верхів до Свято-Троїцького Дерманського жіночого монастиря. У монастирі молилися за акафістом перед чудотворною спускною іконою Казанської Божої Матері. Слідуючим місцем відвідання був Свято-Троїцький Межиріцький чоловічий монастир. У монастирському храмі паломники взяли участь у вечірньому Богослужінні. Молилися біля чудотворної ікони Божої Матері “Життєподатєльніца” На другий день після Божественної літургії відправились до останнього пункту свого паломництва –  Святого Іоанна Милостивого Загаєцького чоловічого монастиря, який розташований у мальовничій Шумщині, Тернопільської єпархії. У монастирі паломники молилися за вечірнім богослужінням. Приклалися з молитвою до чудотворної Загаєцької ікони Божої Матері “Всемилостівійша”і ікони Святителя Іоанна Милостивого, що являється покровителем цього монастиря. В останній день свого паломництва учасники велопробігу молилися за Божественною літургією, після якої вирушили у зворотньому напрямку. Поверталися назад до дому наші паломники зовсім іншими. На душі у кожного була велика духовна радість. Цей Хресний хід багатьох зміцнив у вірі, духовно підкріпив, навчив більше любити, терпіти, і прощати. І хоч тілесне виснаження час від часу давало про себе знати, але на це ніхто вже не звертав уваги, тому, що ціль в усіх була одна – спасіння душі.

Хочемо подякувати усім хто послужив нашому Хресному ходу на велосипедах:

митрополиту Рівненському і Острозькому Варфоломію

настоятелю Свято-Миколаївського храму с. Гільча – протоієрею Валерію Усику,

настоятельниці Свято-Троїцького Дерманського жіночого монастиря – ігумені Вероніці,

наміснику Свято-Троїцького Межиріцького чоловічого монастиря – архімандриту Феодору,

наміснику Святого Іоанна Милостивого Загаєцького чоловічого монастиря – ігумену Геронтію.

протоієрей Олександр Єгоров

Фотографії Хресного ходу на велосипедах можна переглянути у нашій фотогалереї:

 DSC05131 (Копировать)

 Перед від’їздом

 DSC05134 (Копировать)

В межах м.Здолбунова

DSC05143 (Копировать)

На шляху до джерела Святителя Миколая

DSC05162 (Копировать)

Ще трошки і ми у с.Гільчі

DSC05175 (Копировать)

Молебень і акафіст до Святителя і Чудотворця Миколая. Джерело Святителя Миколая с.Гільча

DSC05190 (Копировать)

Фото на пам’ять біля купелі

DSC05218 (Копировать)

Прибуття до Дерманського Свято-Троїцького жіночого монастиря

DSC05226 (Копировать)

За трапезою у Дерманському монастирі

DSC05234 (Копировать)

Акафіст перед іконою Пресвятої Богородиці Казанська

DSC05253 (Копировать)

Перед від’їздом з Дерманського монастиря

DSC05284 (Копировать)

Ми вже у славному м.Острог

DSC05309 (Копировать)

Прибуття до Свято-Троїцького Межиріцького чоловічого монастиря

DSC05333 (Копировать)

Хресний хід навколо монастиря після вечірнього Богослужіння

DSC05341 (Копировать)

Фото на пам’ять перед від’їздом з Межиріцького монастиря

DSC05355 (Копировать)

По дорозі до м.Шумськ

DSC05423 (Копировать)

На під’їзді до Загаєцького Святого Іоанна Милостивого чоловічого монастиря

DSC05433 (Копировать)

За трапезою у Загаєцькому монастирі

DSC05471 (Копировать)

Фото на пам’ять з братією Загаєцького монастиря перед від’їздом

DSC05477 (Копировать)

Здолбунівські паломники готуються повертатися назад додому

DSC05494 (Копировать)

Трапеза у лісі біля с.Мости

DSC05531 (Копировать)

 Повернення до свого рідного Свято-Катеринівського храму

Відгук учасника Хресного ходу на велосипедах

29 червня в числі інших я взяв участь можливо для багатьох   незвичному Хресному ході на велосипедах. Наш велопробіг був присвячений 1000-ттю успіння Святого князя Володимира. Перед початком паломництва настоятель Свято-Катеринівського храму протоієрей Олександр звершив для усіх нас молебень подорожуючим, а потім освятив наші колесниці-велосипеди. Вітаючи з початком паломництва, о.Олександр застеріг, що у кожному Божому ділі можуть бути спокуси, і  їх треба переносити з вірою. Тому перед від’їздом від храму в мене було певне переживання, а чи все буде гаразд з нашими колісницями, чи зможемо подолати таку велику відстань. Тай серед наших паломників були прихожанки яким за 60 років, а найменшій Анні 8 рочків. З молитвою усі вирушили у духовну подорож. Першою нашою зупинкою було джерело Святителя Миколая. На джерелі ми усі торжественно відспівали акафіст Святителю Миколаю. Всі бажаючі мали можливість окунутися у святій воді, серед них був і я. Окунувшись у Святій воді ми попрямували до Свято-Троїцького Дерманського монастиря. По дорозі я згадав слова о.Олександра про спокуси, в мене пробилось колесо, були проблеми з цепом, але з Божою допомогою і майстерними руками диякона Миколая, після короткої зупинки, ми вирушили далі. Коли ми прибули до Дерманського монастиря, нас з радістю зустріли сестри монастиря на чолі з ігуменією Веронікою. Нам запропонували відразу підкрепити свої тілесні сили, і запросили на трапезу. Потім о.Олександр у головному монастирському храмі відслужив акафіст перед Казанською іконою Божої Матері. Після молитви ми ще трішки відпочили, а потім з молитвою вирушили у напрямку до Межиріцького Свято-Троїцького чоловічого монастиря. Коли ми прибули до Межиріцького монастиря, то відразу пішли на вечірнє Богослужіння. Для мене справило враження те, що намісник монастиря архимандрит Феодор співав на кліросі, а також читав канони. Наші паломники відразу взяли активну участь у службі, стали співати. Після вечірньої служби архімандрит Феодор запропонував усім нам за монастирською традицією піти Хресним ходом з молитвою навколо монастиря. Потім була трапеза і нічліг під покровом Богородиці”Життєподатєльніци”. На другий день нашого паломництва ми молилися за Божественною літургією. о.Олександр і диякон Миколай співслужили за Божественною літургією архімандриту Василію. Дехто з наших паломників у цей день приступив до причащання Чесних Христових Таїн. Після трапези, взявши благословіння намісника монастиря архимандрита Феодора, усі вирушили у дорогу до Загаєцького Святого Іоанна Милостивого чоловічого монастиря. Минаючи м.Шумськ була велика спека. Поступово почали збиратися дощові хмари. Приблизно за 10 км. до монастиря грозові хмари вже були над нашими спинами, дощик готувався змочити втомлених паломників. Але після молитви хмари ніби стали на місці, і тільки тоді коли ми прибули до монастиря, пішов густий теплий літній дощ. Господь невидимо оберігав усіх нас. У монастирі з радістю зустрічала нас братія. Ігумен Геронтій був у відрядженні, але по телефону давав вказівки інокам, переживав, щоб паломники відчули себе як в дома. Незабутнім враженням для усіх нас залишиться нічліг у монастирському храмі святителя Іоанна Милостивого. При світлі лампадок вночі на нас споглядала охоронителька обителі, ікона Пресвятої Богородиці Загаєцька “Всемилостівійша”. О 4год.30хв. підйом, і о5.00год. за монастирським уставом розпочалась полунощниця. Після монастирського правила у храмі була звершена Божественна літургія. Божественну літургію очолив наш о.Олександр, йому співслужив диякон Миколай. На кліросі з благословіння намісника монастиря ігумена Геронтія співали майже усі наші паломники. З почуттям духовної радості ми стали готуватися до повернення додому. Після трапези, дякуючи наміснику, і братії монастиря за братську любов до паломників, ми рушили в зворотньому напрямку.  Назад поверталися коротшим шляхом через м.Шумськ, с.Кути, с.Руська Гута. Після с.Руська Гута мандруючи лісовим шляхом побачили рідний знак – Здолбунівський район. Добравшись до с.Зелений дуб порямували до м.Здолбунів. У лісах перед с.Мости ми зупинились, щоб підкріпити свої тілесні сили, вкусили трапезу і відпочили. перед Кунинською горою нас легенько змочив теплий дощик. Це нам дало змогу з молитвою в проході благополучно доїхати до свого Свято-Катеринівського храму. За традицією прибувши до храму ми об’їхали храм навкруги, так само як це зробили на початку нашого славного паломництва. В храмі о.Олександр відслужив подячний молебень, після чого подякував усім учасникам православного велопробігу за жертовну любов до Бога. Хочу відзначити, що хоч була втома, але з усмішкою на обличчі покидали паломники храм. Цей Хресний хід на велосипедах усіх нас зміцнив у вірі. Я хочу щиро  подякувати о.Олександру за організацію цього великого свята для душі. Слава Богу за все!

учасник паломництва Єгоров Михайло

(705)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *