Із 4 по 15 червня 2016 року в Рівненській єпархії перебуватиме чудотворна ікона Богоматері «Призри на смирення»

7623З 4 по 15 червня у Рівненській єпархії перебуватиме ікона «Призри на смирення» Свято-Введенського Київського чоловічого монастиря.    Графік перебування чудотворної ікони «Призри на смирення» Свято-Введенського Київського чоловічого монастиря у Рівненсько-Острозькій єпархії УПЦ:

04.06. – 05.06 (субота-неділя) 11:30 – 12:00 зустріч ікони духовенством та мирянами біля Свято-Воскресенського собору м. Рівного.

05.06 (неділя) 14:30 Георгіївське подвор’я Свято-Миколаївського жіночого монастиря м. Рівне.

06.06 (понеділок) 14:00 м. Радивилів

07.06 (вівторок) 14:00 м. Млинів

08.06 – 09.06 (середа-четвер) 14:00 м. Дубно

10.06 (п’ятниця) 10:00 –  15.00  м. Здолбунів

11.06 (субота) 14:00 Свято-Богоявленський собор м. Острог (на ніч буде перенесена у Свято-Воскресенський храм м. Острог)

12.06 (неділя) Свято-Воскресенський храм м. Острог

13.06 (понеділок) о 10:00 годині Свято-Покровський жіночий монастир м. Гоща

14.06 (вівторок) 10:00 м. Корець

15.06 (середа) 10:00 Образ буде відправлено до Києва

Історія чудотворної ікони “Призри на смирение”

1420 рік.  Села на Псковщині одне за одним вимирають від страшного голоду, “моровиці”, як пише літопис. Люди у відчаї. Матір Божа являє людям свою милість: на озері Камінному дивовижним чином знаходять Її ікону. На ній Богомладенець стоїть на колінах Матері. Богородиця сидить, на Її голові — корона, у правій руці — скіпетр, лівою Вона підтримує Сина. Спаситель правицею торкається до Її щоки, а у лівій руці тримає кулю, символ влади над світом. «Призри на смирення» – так назвали образ. Голод на Псковщині припинився, але від ікони стали відбуватися численні зцілення, про що теж є згадки у літописі. Віряни, у знак вдячності, перенесли чудотворний образ до Псковського собору. Там він перебував аж до чорного 1917-го року. Куди тоді поділася ікона — не відомо. Та збереглося кілька списків із образу. Один із них, невеличкий, 110 на 70 см, потрапив у Київський Введенський храм. У часи богоборства і гонінь на Церкву одна благочестива інокиня, Феодора, з благословіння свого духівника, отця Бориса Квасницького, зберігала його в себе вдома. Священика розстріляли у 1931-му, але ікону схимонахиня берегла 55 років. Після відкриття у 1992 році Свято-Введенського храму вона передала образ туди, і з того часу святиня постійно перебуває у його стінах.

Якось улітку 1993 року настоятель Введенського монастиря ігумен Даміан звернув увагу, що ікона, яка знаходилася у дерев’яній заскленій рамі, ніби потьмяніла, наче покрилася вуаллю. Запросили реставраторів, щоб з’ясувати причини зміни. Майстри зняли раму, і всі присутні стали свідками небаченого досі дива: фарба зовсім не змінила кольору. Тьмяною вона здавалася тому, що на склі з’явився сріблястий відбиток, що точно повторював силуети Богоматері і Немовляти. Віряни з великою радістю сприйняли новину про знамення, що відбулося від ікони. Але знайшлися і скептики, які звинувачували монахів у фальсифікації. Тоді, з благословення світлої пам’яті Митрополита Володимира, Предстоятеля УПЦ, було проведено ряд експертиз та дослідницьких робіт. Дослідження відбувалися прямо у храмі — в обитель привезли спеціальну апаратуру, і цілий рік провідні фахівці Інституту судової експертизи, Політехнічного університету та інших наукових установ Києва проводили ретельні дослідження. Коли роботи тільки розпочиналися, один із науковців зауважив: «Ми чинимо цими експериментами гріх невір’я. Мені дуже хотілося би, щоб його результатами укріпилася віра».

Так і сталося. Вчені відразу ж висунули кілька гіпотез, однак прийшли до висновку, що процес появи зображення сучасна природнича наука ані пояснити, ні повторити не може, відбиток на склі має органічне походження і є нерукотворним. Відображення Лику Богоматері і Немовляти на темному тлі виглядає негативом, а на білому – позитивом. Українські вчені були одностайними в думці: мова йде про одне з чудес XX століття.

22 листопада 1995 року Священний Синод УПЦ ухвалив вважати Київську ікону Божої Матері «Призри на смирення» чудотворною. А поки проводилися дослідження та виносилися рішення, за молитвами біля ікони стали відбуватися справжні чудеса. Зараз історія цього образу широковідома, адже донині Богородиця являє свою поміч і милість усім, хто звертається до Неї з вірою. Про численні зцілення та допомогу свідчить неймовірна кількість прикрас на іконі.

У Києві на Дніпрі жінка з донькою каталися у човні. Мама відволіклася і не помітила, як дитина впала в воду. Коли вона спохопилася, дівчинки вже не було видно. Жінка змолилася до Божої Матері, і у водах річки, як на склі, відобразилася ікона «Призри на смирення». Коли у врятованої дівчинки запитали, що трапилося під водою, вона сказала, що її покликала жінка і підштовхнула на поверхню. Після молитви перед іконою заговорила глухоніма дівчинка. Здивована бабуся стала розпитувати її, як це сталося. «Тьотя на мене дмухнула», – сказала внучка, вказуючи на образ Богоматері. Був випадок зцілення молодої жінки, котра захворіла гепатитом під час вагітності. Лікарі наполягали на аборті, говорили, що хвороба згубно позначиться на здоров’ї малюка. Але жінка побоялася взяти на себе гріх, скоїти вбивство власної дитини. Три дня вона молилася перед образом Богородиці, просячи про допомогу. Повторні аналізи показали відсутність в крові вірусу гепатиту. Народжена дівчинка була зовсім здорова. Таких випадків зафіксовано десятки. А скільки ще залишаються у таємниці…

Але найголовніше – ікона «Призри на смирення» явила диво, перед яким людина може і розгубитися. Божа Матір закликає до смирення нас – гордовитих, всезнаючих, самовпевнених. «Не поспішайте, – говорить Вона нам, – пишатися своїм розумом, знаннями. Є те, чого не можна осягнути, а тільки – прийняти серцем. Смиренним серцем. Призри на смирення».

rivne.church.ua

(123)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *